«Здесь могу помочь, а там сама буду просить помощи»: как живут горожане прифронтового Краматорска

Сьогодні жителі та жительки Краматорська живуть під постійними обстрілами. Ще з кінця травня примарну «безпеку» в Краматорську стерли російські дрони, які вже залітають у центр міста. Тож тепер містянам доводиться визнати: вони живуть у режимі виживання, а ілюзія звичного життя буває менш як 5 годин на добу – у ті проміжки, коли в місті не лунає повітряна тривога.

Ударні ворожі дрони ще з травня атакують навіть центральні райони Краматорська. Часто ж вони атакують «попутні» об’єкти, не знаходячи так званих «небезпечних» локацій. Тож регулярно цілями окупантів стають цивільні, яким «не пощастило» жити на шляху заряджених вибухівкою БпЛА.

Мешканці Краматорська Світлана та Олексій, які у 2016 році переїхали сюди з окупованого Донецька, пригадують: свого часу думали, що коли до лінії бойового зіткнення залишиться менш як 20 кілометрів – думали, що переїдуть в інший регіон. Однак сьогодні ця відстань здається достатньою, щоб спробувати тут пожити. Хоч і не впевнені, що довго протримаються з подібними умовами кожних дня та ночі.

«Ми останні кілька днів почали спускатися на поверх нижче, самі живемо на четвертому – це найвищий. Страшно слухати, як летить дрон і починає знижуватися перед нашим будинком. Я відразу уявляю, як він влітає у квартиру, зносить стіни, все підривається, палає, бо у нас ще й газова колонка… Ну це справді страшно. Хоча живемо тут довго, я раніше такого не чула. А зараз навіть чоловік зі мною йде на другий поверх», – розповідає Світлана.

Подружжя додає, що укриттів поблизу немає, а часу на реакцію (аби добігти до надійного підвалу) обмаль. Тому про всяк випадок мають не лише тривожні сумки, а й зібрані речі. Техніку (зокрема, телевізор, пилосмок, мультиварку та кавомашину) вони спакували у коробки ще кілька тижнів тому – коли по парку в Краматорську почали прилітати безпілотники. Тепер, кажуть, переважна частина квартири у них спакована – живуть на підручні засоби, без яких досить складно обійтися в побуті.

«Не запаковані холодильник, бо без нього неможливо, сушарка – її будемо сьогодні замотувать у плівку. Користуємося звичайними каструлями, сковорідкою, старим електрочайником. Частину зимових речей ми вже відправили знайомим на зберігання, тепер чекаємо якогось моменту, щоб вивезти техніку. І жити плануємо з такими дешевими предметами – щоб не було шкода їх залишити, якщо доведеться тікати з квартири», – пояснює жінка.

Вона додає, що планувати переїзд досі не можуть – немає ані житла, де можна буде жити в такому ж комфорті, як зараз, ані притомних цін на нерухомість. Тому переглядають навіть варіанти складів з охороною, куди можна буде завезти техніку, аби вона зберігалася в іншому регіоні й вціліла, якщо з їх квартирою щось станеться.

«У нас є вся техніка для комфортного життя, але їй треба місце. Ми раніше шукали пусті квартири чи будинки, але вони коштують як звичайні. Тому сподіваємось на те, що з’явиться якийсь «наш» варіант, щоб не було так дорого, бо й без переїзду ми витратили до 10 тисяч на плівку, пересилання речей. Будемо орендувати якийсь бус, щоб відправити техніку й інші речі, бо в машину багато не візьмемо, коли їхатимемо. І їхати ще нікуди. Але я розумію, що це зараз ми перебираємо варіанти, що нам подобається, дивимося тільки в тих містах і районах, де б хотіли відразу зручно жити – щоб і було де запаркуватися, і інфраструктури поруч не було… Але якщо припече – заїдемо і в якусь комуналку, щоб був дах над головою. Хоча, звісно, не хочу про це думати», – визнає мешканка Краматорська.

«Ми останні кілька днів почали спускатися на поверх нижче, самі живемо на четвертому – це найвищий. Страшно слухати, як летить дрон і починає знижуватися перед нашим будинком. Я відразу уявляю, як він влітає у квартиру, зносить стіни, все підривається, палає, бо у нас ще й газова колонка… Ну це справді страшно. Хоча живемо тут довго, я раніше такого не чула. А зараз навіть чоловік зі мною йде на другий поверх», – розповідає Світлана.